HELP HELP HELP!!! Коротить проводку Мікас 10,3. від наїзду на калюжі.

[Володимир]

Нехай гальванічний елемент, але кисень не при ділах. От спасібо тобі за відкриття - вікіпедіяяяя!!

ДК від опорного 0,45 дає струм у двох напрямках або тупо коротить на масу при надбагатій (або відсутності кисню або присутності СО) , тобто змінює полярність +- 0,45В. Відповідно від 0 до 1В діапазон панруги ДК. 0,45-0,45+0,45 (або садить на масу). Невже гальванічний елемент і кисень на таке здатен?

Термопара це два різнородних метали спаяних один з одним, без нагріву опір між провідниками рівний нулю. Також якщо вірити тій самій вікіпедії, при 300 градусах цельсія напруга на провідниках буде 12,2 мв, коли ДК видає до 1000 мв.

Роль опорної напруги на ДК точно не скажу, так як не вивчав це питання, можливо вона там присутня тільки коли ДК холодний. Скачай цей https://yadi.sk/d/E0L1ZRLu87E9y мануал, на сторінці 9 описано роботу ДК.

[st0kaN]

Термопара это два запаянных на одном конце проводника из разных металлов ( рабочая зона термопары), например хромель-копелевые и т.п. а на другом конце свободные ( зона с постоянной температурой/условиями). При возникновении разницы температур между запаянным концом проводников и свободным  возникает термоэлектрический эффект,  разница потенциалов, которая называется термоЭДС. Т.к. разница потенциалов зависит от температуры рабочей зоны - то вычислить температуру, преобразовав ЭДС не составляет труда.

[ВКБ]

Їхав назад по калюжам, ДВС як раніше, не смикає, не детанує з холодного. На холодну на ХХ тягне без смикання. Паливо 56/146. Наче воно! Тобто винні оголений масовий провід ДК саме кола ДК та вода.



У лямбди при майже постійній температурі і змінному складу кисню чи СО змінюється або опір або ЕДС. Процес чимось схожий за результатом.

По принципу термопари я загнув конєшно, але всі ці статті і мануали недописують саме головне - суть процесу до кісток, математуку, фізику тощо. Тільки статті писаки з педосвітою.

[Володимир]

Їхав назад по калюжам, ДВС як раніше, не смикає, не детанує з холодного. На холодну на ХХ тягне без смикання. Паливо 56/146. Наче воно! Тобто винні оголений масовий провід ДК саме кола ДК та вода.



У лямбди при майже постійній температурі і змінному складу кисню чи СО змінюється або опір або ЕДС. Процес чимось схожий за результатом.

По принципу термопари я загнув конєшно, але всі ці статті і мануали недописують саме головне - суть процесу до кісток, математуку, фізику тощо. Тільки статті писаки з педосвітою.

Скажемо так. Доки ДК холодний, то він має дуже великий опір, і його вихід по суті знаходиться в Z-стані, тобто на вході мікаса опорна напруга 0.45в, коли він гарячий, опір падає і на виході генерується електричний струм в залежності  від різниці присутності кисню з обох сторін гальванічного елемента.

[ВКБ]

Щось таке. Але ж в середені нашого датчика немає елементів вентилювання! З чим порівнює, з остатком кисню в металевому корпусі, який не вентелюється, нема кудою. Я десь фотки ДК викладав, так там пластинка керамічна , до неї контакти і гази огинають тільки торчащий стрижень. Всередині він вставляний в діелектрик і торчить в металевій колбі, де щільно все закрито.
Дійсно якась реакція потікає по СО чи кисню, чи то опір, але скоріше таки ЕДС . І саме цікаве, що з змінним знаком, так як чи сумується до опорної чи глущить зворотнім знаком, чи шунтує на масу цю опорну.

Ну і як воно працює? Це труп моєї лямбади.

[A4_]

Кислород проходит по проводам внутри изоляции между медных жил. Поэтому их нельзя паять, лудить. Обжимают на заводе и все. Можно ее еще запросто отравить герметиком или компаундом или даже изолентой и она будет показывать погоду на марсе. Все это в техническом описании и даташитах оговаривается.

[ВКБ]

Мало верится при высокой температуре и высоком давлении газов об отравлении. И уж как то он сильно там кислород с угарчиком в проводах  и корпусе ДК. Как-то изоляция уходит в герметичные резинки и разъём. Это как целофан на голову натянуть  пытатся дышать кислородом и сравнить его с наружным кислородом, к которому нет доступа и вентиляции. Юлят в даташитах. Не хотят конкуренции в репродукции подобной продукциии.

На счёт пайки всех 4- возможно нельзя, согласен. У меня был паяный один. Подсос свежего воздуха невозможен со стороны проводов и заглушки региновой, сильно она плотная. Хотя у меня в задир изолятора таки воду от брызг луж втягивало как в капиляр и размазывало внутри колодки меж проводами и глючило Микас. Тут я себе противоречу.

Старый ДК у меня был закутан изолентой в два слоя и пропаян по одному проводу. Работал так-же как и новый. Вышел из строя по причине прогорания контактов внутри стального закатанного корпуса. Специально его разодрал (выше), для размышлений.

[A4_]

Как-то встречал на просторах инета тему про лямбда зонд, то же спорили до усрачки про то - какие дураки писали даташит. Так была разобрана лямбда и продута дымогенератором, дым по проводам шел весьма бодро. Споры сразу закончились. Видео найти не могу.

[Володимир]

Как-то встречал на просторах инета тему про лямбда зонд, то же спорили до усрачки про то - какие дураки писали даташит. Так была разобрана лямбда и продута дымогенератором, дым по проводам шел весьма бодро. Споры сразу закончились. Видео найти не могу.

Також бачив це відео, провода багатожильні, між жилами є простір через який проходить повітря.

[ВКБ]

Провода у нашому звичайні. Дійсно там між ізолятором керамічним і стрижнем-електролітом є пази-канали для повітря в контактну порожнину. Тобто пласьинка електроліт плкриьа з обох кінців речовиною а посноедині немає там де вставляна в клрпус. Контакти підходятб тільки з однієї сторони.

я його ретельно вивчив коли розідрав, намалюю креслення для розуміння і дискусій.

[ВКБ]

отака консьрукція лямбди. Всі контакти поруч. Не понятно як вони можуть розігріти лямбду,неясно як знімаються покази коли вони всі 4 знаходяться в купі в торці тільки два з одної сторони а інші два з іншої. Відстань між контактами 2мм. Получається розігрів тільки в середені лямбди, чи може вля пластинка як резистор? Але ток піде найкоротшим шляхом, а на пластинці керамічній я не бачив повздовжнього розмежування, покриття з кожної сторони було суцільним, наче вмокнули ликмусову бумажку у краску.

[ВКБ]

Глюк повторився після їзди по калюжам. Тапо опорна непонятна, лямбда коеф. 0,8. і все. Троїть і все таке. Опорна напруга стала 0,6 замість 0,45.
Віскрив колодку, а там вода хлюпа. Стряхнув, висушив. Опорна напруга стала чітко 0,458В.  Зробив з полиетиленової труби обгортку і завернув роз.єм лямбди з двох сторін мідною проволокою герметично і датчик коленвала. На датчику коленвалу теж мокроти багато було. Завів, прогрів  - помогло.

[ВКБ]

Думаю якщо захист полієтилена не допоможе, подовжу кабель лямбди обжимками і прикручу колрдкцдо до бачка тормозної. Там точно сухо буде. Так само і датчик швидкості.

[ВКБ]

Авто невпізнати. Розхід стабілізувався. Іде мяко, ДВС не детонує, коеф у нормі. Таки мучало саме замиканя.

Все почалося з того, що рідна лямбда загнулася і купив нову. Зі старою проблем з мокрим роз.ємом не було. В новому колодка слабща чи щось таке, короче протікає.

ЗАмітив, що опорна напруга при тормозінні ДВС йде до нуля, при забагатівй до 1 В ближче (0,75-0,8В). Тобто схоже на те, що при рівності кисню і СО при опорній напругі 0,45В це і є коеф. лямбди 1 і саме суміш рівна 1:14,7. І саме опорна папруга і є еталонною настройкою. ПРи повністю спаленому кисню ЕРС датчик не виробляє. ПРи присутності кисню і чистомуповітрі тягнеться з від.ємним знаком до -0,45В відносно опорної 0,45В , а при забагатій з тим же знаком що і опорна і сумується до неї. Мабуть для того опорна 0,45В треба, щоб на АЦП не йшов струм зі зворотнім знаком, тільки +.
Мабуть для підтвердження що різнознакова напруга генеруєьться, треба прибором на гарячому авто поміряти напругу між 3-м та 4- провдами, відразу стане ясно.
Сам датчик я так поняв і є еталоном суміші а в налагодженях мікасу треба виставити середній показник паливоподачі для коеф. лямбди біля одного, як писав Володя десь колись.

І все одно не понятно як протікає процес генерації напруги від кисню чи СО, чи може всеж таки змінює опір в залежності від СО чи кисню. Такі типи датчиків є.

Якщо змінює опір, то не ясно звідки береться надлишок від 0,45В? Бо скаче аж до 0,8-1В іноді. З падінням до нуля ще можна пояснити.

[Володимир]

І все одно не понятно як протікає процес генерації напруги від кисню чи СО, чи може всеж таки змінює опір в залежності від СО чи кисню. Такі типи датчиків є.
Якщо змінює опір, то не ясно звідки береться надлишок від 0,45В? Бо скаче аж до 0,8-1В іноді. З падінням до нуля ще можна пояснити.

Керування іде не опором, а напругою. Якщо ти замітив, що якщо відкинути з датчика два провода то там залишається ще тільки два проводи, один з яких маса, а інший сигнальний, тому якщо керування було б опором, то на виході більше ніж 0,46 ти би не отримав.

Для прикладу візьми дві акумуляторні батареї, одну робочу, а другу засульфатовану з 0в на виході, підключи до кожної через опір опорну напругу 5в, на робочій батареї на клемах залишиться 12 вольт, а на дохлій буде опрона 5в. Якщо підключиш опорну напругу 15 в, то на робочій буде ті самі 12 в, а на дохлій 15в, так як на дохлій батареї опір дуже великий і не впливає на опорну. Так само і з датчиком кисню доки він холодний, то має опір дуже великий і на опорну напругу не впливає, а з прогрівом опір падає і на його виході генерується напруга. Опорна напруга в мікасі підключена через опір, опір якогов рази більший за опір прогрітого датчика кисню, тому на покази прогрітого датчика ця напруга вже не впливає.

Сам датчик кисню вузькополосний, тобто він настроєний так, що при напрузі 0,46в робоча суміш буде мати співвідношення 1:14,7. Все що нижче цієї напруги рахується бідна суміш, все що вище багата, тому суміш підтримується на цьому рівні.