Переробка стрілочного мікроамперметра 0-100 мкА в вольтметр 1 Вольт (1 V)

[vladishtm]

Хтось знає скільки вольт іде на нагрів лямбди? 5 чи 12 Вольт? І чи постійно працює нагрів, тобто спіраль чи мікас її вимикає при прогріві і запуску?

C31 Порог включения нагрева лямбда-зонда (при 12B)  Требуется для работы с лямбда-зондом с управляемым подогревом.
Определяет минимальный ток через подогреватель зонда.
У меня= 0.05A
Нагреватель необходим для корректной работы датчика, которая достигается при его нагревании до 300 – 400 градусов Цельсия. Некоторые лямбда-зонды не имеют собственного нагревательного элемента (одно- и двухвыводные датчики). Учитывая, что датчики установлены в выпускной коллектор, через несколько минут работы двигателя они самостоятельно выходят в рабочий режим. Нагревательный элемент датчика (для трехпроводных и четырехпроводных датчиков)имеет  обычно  сопротивление менее 10 Ом
При обогащенной смеси датчик формирует на выходе напряжение приблизительно 0,9 Вольт, при обедненной – менее 0,2 Вольта. Неисправность рабочего элемента также можно произвести мультиметром в режиме измерения постоянных напряжений. Для этого вольтметр подключают к выходу лямбда-зонда. Первоначально реализуют ситуацию обогащенной смеси (можно путем искусственных перегазовок). Показания прибора должны быть более 0,8 Вольта. Затем искусственно обедняют смесь (можно создать ситуацию подсоса воздуха во впускной коллектор). Напряжение должно быть менее 0,2 Вольта. Если напряжения выходят за указанные значения, датчик неисправен.

[ВКБ]

Владішмт, так і не ясно чи нагрівач лямбди завжди арбайтен чи вимикається як лямбда виходе на режим. І неясно скільки вольт іде на нагрівач.

[Володимир]

Владішмт, так і не ясно чи нагрівач лямбди завжди арбайтен чи вимикається як лямбда виходе на режим. І неясно скільки вольт іде на нагрівач.

Завжди працює.

[ВКБ]

Владішмт, так і не ясно чи нагрівач лямбди завжди арбайтен чи вимикається як лямбда виходе на режим. І неясно скільки вольт іде на нагрівач.

Завжди працює.

Напруга яка?

[Василь]

Доброго дня! Відповідь на питання в першому повідомленні: так, це мікроамперметр, якщо вірити шкалі, зі струмом повного відхилення 100 мікроампер (µA - міжнародне позначення). Шунт - це для того, щоб розширити діапазон вимірювання в мікроамперах, міліамперах чи амперах. Шунт завжди підключається паралельно вимірювальній головці. Для того, щоб упевнитися, чи дійсно струм повного відхилення 100 мкА, потрібно мати ще один прилад, зі шкалою 100-300 мкА, краще заводський тестер. Стрілковий чи цифровий - не має значення. Включити їх послідовно, до регульованого джерела струму, напруга якого регулюється від нуля. Збільшуєте напругу і слідкуєте, що показуватиме контрольний прилад, коли той, що перевіряється, установиться на поділку "100". Приміром, обидва показали приблизно однаково, тобто струм повного відхилення у приладу, що перевіряється, 100 мкА. Треба врахувати, що шкала у нього коротка і допуск може бути в межах так відсотків 5. Якщо немає регульованого від нуля ДЖ, то можна взяти батарейку на 1,5 В, але ще послідовно включити змінний резистор кілоом на 33 - 100. Резистор спочатку вивести на максимум, а потім поступово зменшувати опір, до встановлення стрілки на відмітку "100". Внутрішній опір ні тестером, ні омметром не перевіряється. Бо Ви отримаєте хибний результат. У схемі, описаній вище, потрібно до цього приладу паралельно підключити змінний опір. На скільки кілоом, це вже побачите, як підключите. І цей змінний опір виставити так, щоб мікроамперметр, який перевіряється, показав рівно 50 мкА, тобто стрілка відхилилася рівно на півшкали. Це означає, що змінний опір відібрав половину струму у рамки, а струми, що через них протікають, рівні. Тоді заміряти опір додаткового змінного (чи підстроювального) резистора. Його опір і буде внутрішнім опором рамки. Після цього 100 мкА множимо на внутрішній опір рамки. Отримуємо падіння напруги при повному відхиленні стрілки. Припустимо, це 0,1 В. Послідовний резистор потрібно щоб забезпечив падіння 0,9 В, тобто опором в 9 разів більшим, ніж внутрішній опір рамки. Це і буде вольтметр на 1 В. Якщо очікувана напруга на якомусь споживачеві не більше 1 В, то можна підключити цей вольтметр. Але він показуватиме лише наявність напруги, але не справність того ж лямбда-зонда. Справність покаже мікро- (мілі-) чи амперметр. Він покаже, що струм через лямбда-зонд протікає. Але чи той струм - це треба знати опір лямбда-зонда при певній напрузі і температурі чи інших умовах. Якщо внутрішній опір лямбда-зонда набагато більший від внутрішнього опору підключеного вольтметра, то такий вольтметр шунтуватиме роботу лямбда-зонда.

[igo61]

  Вся тема, три страницы уложились в одно сообщение. 

[ВКБ]

Але от думаю активний опір обмотки як і трансформатора можна поміряти омметром чи мультиметром. Двома приборами 3,3 кОм показує. Резистор купив звичайний малопотужний 6,8 і змінний на 10кОм. Вже на цьому буду робить.
З резистором разрм 10кОм показує.

[ВКБ]

Бачу теоретично вже що вольтметр буде потужніше за джерело лямбди вдвічі. Тоді виходе що треба прибор з більшим в рази опором, або підсилення сигналу лямбди.

[KOT]

Внутрішній опір ні тестером, ні омметром не перевіряється. Бо Ви отримаєте хибний результат

Объсните пожалуйста,  почему?

[Василь]

Объсните пожалуйста,  почему?

Ви, мабуть, знаєте, за яким принципом працює омметр або тестер чи мультиметр в режимі омметра. Через опір, який вимірюється, пропускається постійний струм. На різних межах вимірювання струм може бути різний. Якщо цей струм занадто більший, ніж струм повного відхилення рамки стрілочного приладу (головки), то в момент його підключення відбудеться сильний кидок. Виміряти таким чином опір рамки не вдасться. Може бути, що напруга на клемах омметра (тестера, мультиметра в режимі омметра) невелика і не спричинить більшого струму, ніж може протікати через рамку вимірювальної головки. Як, наприклад, я перевіряв цифровим мультиметром свій давній ТЛ-4М. У ньому опір рамки разом з додатковим дротяним резистором повинен складати 1000 ом плюс мінус 0,5%. А цифровий мультиметр наміряв щось приблизно 953 ом - дуже далеко від того, що повинно бути. У мене вже крутилися думки, де я міг "підпалити" рамку чи додатковий опір. У послідовному колі разом з цифровим мультиметром ТЛ-4М показував 98 мкА, тоді як "цифровик" показав 100 мкА. З чого я зробив висновок, що котушка рамки не "підпалена". Тоді залишається додатковий дротяний опір. Я вже задумувався над тим. щоб підібрати послідовно резистор і таки добитися опору 1000 ом. А щоб підібрати цей резистор, зробив простий місток постійного струму. У три плеча поставив по резистору 1 кОм з допуском 0,1% (на той час були мною придбані). У четверте включив рамку ТЛ-4М, а з нею послідовно десятиобертовий дротяний змінний резистор на 1 кОм. І крутив я цей резистор аж до упору, тільки тоді міст збалансувався. І показав, що опір котушки рамки разом з додатковим дротяним резистором становить 1000 ом, як і заявлено виробником. Тобто в тестері нічого "підпаленого" не було. А чому мультиметр показав менший опір, я не вникав. Для цього потрібно було вивчати його схему в режимі омметра, та ще й на тій межі вимірювання, на якій я перевіряв ТЛ-4М. Якщо в пошуку Ви наберете: "Як виміряти опір рамки стрілочного приладу?", то результати пошуку Вас приведуть до тих схем, які я описав. У тих схемах стрілочному приладу ніщо не зашкодить. І гарантовано, що хибного результату не отримаєте. Ці способи старі, як світ, і описані в книжках для початківців-радіоаматорів, коли ще не було Internet.

[vladishtm]

Владішмт, так і не ясно чи нагрівач лямбди завжди арбайтен чи вимикається як лямбда виходе на режим. І неясно скільки вольт іде на нагрівач.

Все из хелпа
После пуска двигателя нагреватели включаются с небольшой скважностью (опредеяется C178) на время, определяемое температурой ОЖ и воздуха
на момент старта (определяются T17, T19, T14). По истечении этого времени нагреватели включаются на полную мощность. В дальнейшем
мощность включения нагревателей определяется напряжением бортсети.
Option36 - показывает куда подключен нагреватель.
Option36 = 0                                  Option36 = 1
Датчик кислорода №1                                 конт. 48
конт. 1 (совмещен с                              (выход общего назначения)                                         
катушкой зажигания 4 )                              Мах 18W
Мах 25W   
Если верить схемам у нас нагреватель посажен на к48 микаса, а запитан от борт. сети 12В.

По схемам питание от борт сети т.е. =12В.-14В  Если Rдатчика около 10 Ом это примерно 12-15Вт, что соответствует нагрузке на к48.

T19 и T14(T17) определяет длительность задержки включения нагревателя датчика кислорода #1 (#2) с момента пуска двигателя в секундах в зависимости от стартовой температуры ОЖ и воздуха. Задержка сделана для уменьшения риска повреждения датчика
кислорода при выпадении конденсата. Для ДК#1 выбирается наибольшая задержка из графиков T19 и T14 (мах(T19,T14)). Не рекомендуется устанавливать нулевую задержку, особенно Т17. Несколько секунд продувки на горячем двигателе позволят сохранить нагреватель в случае низкой наружной температуры.
T63 Задержка начала регулирования Л-зонда Определяет задержку начала регулирования в оборотах двигателя после выполнения условия по температуре ОЖ и напряжению датчика.

При начале работы двигателя при непрогретом L-зонде невозможно регулирование в режиме обратной связи. По мере прогрева
напряжение с зонда входит в рабочий диапазон, затем начинается  отсчет задержки в оборотах двигателя, после чего происходит поиск с увеличенным наклоном интегратора. Эти меры позволяют  уменьшить токсичность ОГ при начале работы. Однако, если при прогреве был получен переход зонда, то считается, что зонд прогрет и задержка игнорируется.

  А зачем вам вообще этот прибор? Исправность зонда и его нагревателя контролирует микас, Причем гораздо чаще и тщательнее, чем вы сможете. Также контролирует "старение" - вы этого вообще не увидите прибором. Кроме того есть С166  С61 С62 С67 дают возможность подкоректировать  под установленый зонд....  Имхо

для наочності контролю і налагодження лямбда зонду.

нужно делать другим заведомо исправным зондом, снимающим одновременно с рабочим характеристики смеси. Ну и налаживать можем не зонд, а параметры микаса под установленный зонд. 

[vladishtm]

Кста еще - по схеме выход зонда в экране. Сигнал там низковольтный. Вы привесите длинные концы прибора и можете внести помехи в сигнал.

[ВКБ]

Спостереження за стехеометрією як на інжекторних так і на карбюраторних авто автопарку, газель, зіл, газон, бензогенератор, все.. В основному карбюратор в гаражі крутять по жоподатчику. Лямбда сам по собі готовий прилад еталону ідеальної стехеометрії.

[ВКБ]

Кста еще - по схеме выход зонда в экране. Сигнал там низковольтный. Вы привесите длинные концы прибора и можете внести помехи в сигнал.

Наприклад в стагу довжина дроту від лямбди десь до 0,8..1метр не екранований. Норм.
А в проводці мікасу оказується є клема-виводрк біля дгута датчику фаз як раз інформаційний лямбди. Якщо на карбовий ліпити то звісно екранований кабель.

[Toris]

ВКБ, Ви збираєтесь пхати зонд у вихлопну трубу чи врізати десь поруч зі штатним?